Гіпотонія й атонія передшлунків

Гіпотонія рубця (передшлунків)

Гіпотонія й атонія передшлунків (Hypotonia et atonia ruminis, reticuli et omasi) характеризується розладом моторної функції рубця, сітки та книжки з порушенням мікробіологічних і біохімічних процесів у них. Зменшення сили і частоти скорочень рубця, сітки й книжки, що призводить до зменшення швидкості переміщення кормових мас, називається гіпотонією. Значне зменшення сили скорочення або припинення моторної функції і переміщення кормових мас із передшлунків у сичуг називають атонією. Гіпотонія й атонія передшлунків найчастіше виникають у великої рогатої худоби, рідше у дрібних жуйних у зимову пору. Гіпотонія передшлунків за перебігом буває гострою і хронічною, а за етіологією - первинною та вторинною.

Етіологія

Первинна з гострим перебігом гіпотонія передшлунків виникає за поїдання тваринами недоброякісних кормів (кислих, гнилих, уражених грибами, кормів з домішками землі, піску та інших шкідливих для організму добавок, зокрема з підвищеним вмістом нітратів і нітритів); у разі раптового переходу з одного типу годівлі на інший або раптової заміни соковитих кормів на грубі, що часто спостерігають під час переведення тварин з пасовищного на стійлове утримання; за вмісту в раціоні великої кількості грубих малопоживних кормів поганої якості (солома озимих зернових, сіно пізнього укосу); за надмірного згодовування концентратів (борошно, висівки, комбікорм, макуха та ін.), соковитих (кислий жом, барда та ін.) або кормів, що містять велику кількість легкоферментованих вуглеводів, зокрема цукру (цукровий буряк, кукурудза у стадії молочно-воскової стиглості); у разі водного голодування або напування недоброякісною водою; за відсутності моціону; дії на організм стрес-факторів (транспортування, переведення тварин з одного приміщення в інше, зміна обслуговуючого персоналу тощо). Вторинна гіпотонія передшлунків з гострим перебігом виникає як симптом за багатьох неінфекційних, інфекційних та інвазійних хвороб, особливо тих, що проходять з явищами гарячки, за ендометриту, маститу, хвороб серця, зміщення сичуга, отруєння рослинними і мінеральними токсинами. Хронічна гіпо- й атонія передшлунків розвивається як продовження гострого перебігу, за тривалої одноманітної годівлі жомом, бардою, гранульованими та малопоживними важкоперетравними і неякісними кормами, у разі порушення структури раціону, обміну речовин, травматичного ретикуліту і ретикулоперитоніту, хронічного румініту, закупорення книжки, хвороб серця, печінки, кишечнику, хронічних інтоксикацій, інфекційних та інвазійних хвороб. Таким чином, гіпотонія передшлунків здебільшого є вторинною й зумовлена нервово рефлекторним впливом з боку інших патологічно змінених органів.

Патогенез

Передшлунки здійснюють велику механічну роботу, яка виконується із затратою енергії аденозинтрифосфату (АТФ). Якщо процеси окиснення органічних сполук знижені і синтез АТФ зменшений, то це спричиняє гіпотонію. Процеси перетравлювання вуглеводів, білків і ліпідів у рубці здійснюються симбіонтними мікроорганізмами - бактеріями, інфузоріями та грибами. Всі складні вуглеводи розщеплюються ферментами мікроорганізмів до моноцукрів, а останні окиснюються до коротколанцюгових жирних кислот (КЖК): оцтової (50-60 %), пропіонової (20-25 %), масляної (10-20 %). КЖК у тканинах жуйних окиснюються до CO2 і Н2О з утворенням енергії (АТФ) або використовуються на синтетичні процеси (оцтова і масляна кислоти - на утворення жиру молока, пропіонова - на синтез глюкози та глікогену). Білки в рубці жуйних гідролізуються протеазами мікроорганізмів до амінокислот, які дезамінуються до NH3 та КЖК. З аміаку і вуглецевих скелетів різних кислот синтезуються амінокислоти, у тому числі й незамінні, з яких мікроорганізми синтезують білок власного тіла, котрий потім у сичугу і тонкому кишечнику жуйних тварин гідролізується до амінокислот. Частина аміаку з рубця надходить у печінку, в якій перетворюється у сечовину. Зміни годівлі тварин порушують процеси бродіння, оскільки наявна в рубці популяція мікроорганізмів не в змозі відразу перетравлювати новий вид корму. Стабільність складу мікроорганізмів за будьяких змін раціону настає приблизно за тиждень. У вмісті рубця змінюється співвідношення між КЖК, починають утворюватися токсичні продукти. Окрім того, зміна структури раціону, споживання неякісних малопоживних кормів, больова реакція з боку інших органів зменшують збудливість і скорочення передшлунків, що спричиняє уповільнення або припинення перемішування вмісту та його просування. Це у свою чергу змінює склад і кількість мікроорганізмів, характер біохімічних процесів у передшлунках. Залежування кормових мас у рубці, сітці та книжці, зміни процесів травлення спричиняють нагромадження токсичних продуктів гниття, а їх всмоктування - інтоксикацію організму. Вміст передшлунків поступово висихає й ущільнюється. Зміни травлення у передшлунках та інтоксикація пригнічують ферментативні процеси у сичузі й кишечнику, що поглиблює патологію.

Симптоми

Загальний стан тварин пригнічений, вони довго лежать, неохоче піднімаються. Температура тіла в межах норми. Продуктивність корів зменшується. Ранніми симптомами гіпотонії передшлунків є зменшення апетиту, спотворення смаку, пізніше настає анорексія. Жуйка нечаста, коротка, гази відригуються рідко, неприємного запаху. Рубець на початку може бути переповнений більш щільним вмістом, який пізніше стає напіврідким. У верхній частині рубця скупчуються гази. За гіпотонії скорочення рубця послаблені, неоднакові. За силою не ритмічні, кількість їх зменшена до 3-5 упродовж 5 хв (у нормі 8-12 за 5 хв у великої рогатої худоби, 3-6 - у овець та 2-4 - у кіз за 2 хв). У разі атонії кількість скорочень рубця зменшена, вони різко послаблені, ледь помітні на румінограмі, іноді зовсім відсутні. Шуми скорочення книжки, сичуга і кишечнику вислуховуються рідко або їх зовсім не виявляють. За тривалого перебігу хвороби виникає запор, який іноді змінюється діареєю. Дослідженням вмісту рубця можна виявити зміни величини рН, зменшення кількості інфузорій (у здорових корів від 0,5 до 2 млн в 1 мл), особливо великих за розміром, зниження активності мікрофлори (час знебарвлення метиленового синього збільшується до 15-17 хв, порівняно з 3 хв у здорових корів), зменшення кількості КЖК та зміну співвідношення між ними (збільшується кількість масляної і зменшується вміст пропіонової кислот). Румінографією виявляють зменшення висоти зубців (у здорових корів вона становить 16-26 мм) та загальної тривалості скорочень рубця. За тяжкого перебігу хвороби відмічають тремор м'язів, зниження їх тонусу, тактильної та больової чутливості, іноді - тахікардію і гіпотермію. Гіпотонія найчастіше буває вторинною і в таких випадках виявляють симптоми основної хвороби.

Перебіг і прогноз

Гостра неускладнена гіпотонія передшлунківза своєчасного лікування закінчується видужанням упродовж 3-5 днів. За правильного лікування ускладнених форм гіпо- й атонії передшлунків із запаленням сичуга і кишок тварина одужує на 10-15-й день. Хронічні форми, особливо вторинні, тривають місяцями, періодично дають загострення, що зумовлено перебігом основних хвороб. Тому в таких випадках прогноз від обережного до несприятливого.

Діагноз

Хворобу визначають на підставі анамнезу і клінічних симптомів. Відрізняють первинну гіпотонію передшлунків від вторинних, які є симптомом основної хвороби (травматичний ретикуліт та ін.).

Лікування

Лікування проводять за такими напрямами: звільнення передшлунків від вмісту, дієтотерапія, відновлення моторної функції передшлунків та ферментативних процесів, що здійснюються в них, поліпшення апетиту й обміну речовин, усунення інтоксикації. Для звільнення передшлунків від вмісту, запобігання утворення токсичних речовин та видалення тих, що утворилися, призначають голодну дієту на 1-2 дні без обмеження кількості води; за допомогою зондів Черкасова або Даценка промивають передшлунки 1 % розчином натрію сульфату або гідрокарбонату (30-40 л), потім усередину дають послаблювальні - натрію або магнію сульфат 500-700 г великій рогатій худобі та 40-80 г дрібним жуйним у 5-8 % концентрації, у разі запалення слизової рубця і кишечнику як послаблювальний засіб застосовують 400-600 г рослинної олії. На другий день, залежно від причин і характеру перебігу хвороби, до раціону тварин вводять у невеликій кількості доброякісні соковиті корми (кормовий буряк, моркву, силос), сіно, траву. В міру поліпшення загального стану давання кормів поступово збільшують. Для відновлення моторної функції передшлунків призначають масаж рубця по 10-15 хв 2-3 рази на добу, помірний моціон по 20-30 хв 2-3 рази на добу, всередину застосовують настойку чемериці: дорослій великій рогатій худобі - 8-12 мл, вівцям і козам - 2-4 мл у 0,5 л води; неглибокотільним коровам підшкірно вводять 0,1 % розчин карбахоліну по 1-3 мл, дрібним жуйним - 0,2-0,4 мл або пілокарпіну гідрохлорид по 0,1-0,4 і 0,01-0,04 г відповідно. Добрий лікувальний ефект одержаний після застосування аміридину гідрохлориду, який вводиться підшкірно по 1-2 мл на 100 кг маси тіла, повторно препарат застосовують через 12-24 год. Моторну функцію передшлунків стимулюють натрію і магнію сульфат, 5 або 10 % розчин натрію хлориду в дозі відповідно 500 або 250 мл (0,05-0,1 г на 1 кг маси тварин) внутрішньовенно, епіплевральна та паранефральна новокаїнові блокади. З метою відновлення ферментативних процесів у передшлунках застосовують вміст рубця від здорової корови (1-2 л); суміш за С.І. Смірновим (дріжджі - 50-100 г, цукор - 200 г, спирт етиловий 70° - 50- 100 мл, вода - 1 л); 20-40 мл 0,5 % оцтової кислоти з 300 г цукру у 2 л води; 20-40 мл хлоридної кислоти в1л води (2-3 рази на добу); ферментні препарати - протосубтилін ГЗ Х ( по 6 г на 100 кг маси тіла в 1л води всередину) та амілосубтилін ГЗ Х (8 г на 100 кг маси тіла в 1 л води), повторно їх вводять через 24 год. Для поліпшення апетиту і травлення застосовують карловарську сіль (великим жуйним - 50-100 г, дрібним - 10-25); листя і верхівки стебел з квітками полину гіркого по 25-50 г - великим і 5-10 г - дрібним жуйним; кореневище аїру болотного (лепеха, татарське зілля) - по 15-50 г; настій листя і молодої трави череди трироздільної - по 10 г; настій часнику або цибулі (100 г на 2 л води, дають по 500 мл 2-3 рази на добу). Для відновлення обміну речовин та дезінтоксикації рекомендують застосовувати внутрішньовенно 20 % розчин глюкози по 500 мл - великій і 50-100 мл - дрібній рогатій худобі у поєднанні з підшкірним введенням інсуліну по 0,2-0,3 од на 1 кг маси тіла та 10 % розчин кальцію хлориду відповідно по 150-200 і 10-30 мл на внутрішньовенну ін'єкцію. Інсулін посилює скорочення рубця, оскільки стимулюються процеси утворення енергії у м'язах. Замість глюкози можна внутрішньовенно вводити розчин натрієвих солей ацетату й цитрату з розрахунку 50 і 10 мг на 1 кг маси тіла тварин. Через 6-7 год з'являється апетит, а через 24 год гіпотонія проходить.

Профілактика

Необхідно запобігати раптовому переходу від одного раціону на інший, особливо за переведення з пасовищного на стійлове утримання. Грубі корми згодовують у подрібненому вигляді у суміші з соковитими. Годівля тварин має бути різноманітною і не обмежуватися монокормом. Забороняється згодовування тваринам неякісних кормів.