Риніт – запалення слизової оболонки носа. Зустрічається частіше у молодняку чи старих тварин, але може бути й у дорослих. Безпосередньою причиною хвороби є вдихання гарячого повітря, наявність газів та пилу, згодовування заплесневілого корму, поранення слизової оболонки носа. Риніт може розвинутись при деяких інфекційних та інвазійних хворобах.
За течією захворювання може бути гострим та хронічним. Симптоми гострого риніту характеризуються витіканнями з носа: свиня чхає, трясе та мотає головою. Слизова оболонка носа набухає, по краях ніздрів утворюються скоринки засохлого ексудату. При надмірному набряку слизової оболонки тварин дихають через рот. Хронічна форма риніту характеризується тривалістю перебігу з періодичними загостреннями.
Діагноз ставлять виходячи з клінічних ознак хвороби, крім інфекції.
Хворих тварин поміщають у тепле сухе приміщення, дають повноцінні непильні корми. При різкому подразненні слизової оболонки носа на початку хвороби її промивають в'яжучими розчинами таніну або галуну, зрошують 1-2%-ним розчином новокаїну з адреналіном, змащують 2%-ною ментоловою маззю. Ефективне вдування носових отворів порошків стрептоциду, норсульфазолу, антибіотиків тетрациклінового ряду. Проводять інгаляцію носа з додаванням дезінфікуючих засобів (фурацилін).
Профілактика хвороби полягає у запобіганні захворюванням, що ускладнюються ринітом, у дотриманні загальногігієнічних заходів, зміцненні резистентності організму свині.