Незважаючи на те, що мікотоксикози характеризуються спільністю клінічної картини, необхідно поряд із симптоматичним лікуванням проводити приватну терапію кожного мікотоксикозу окремо у міру прояву видимих ознак. Так, при афлатоксикозі обнадійливі результати дають застосування активованого вугілля, промивання шлунка, використання серцевих та жарознижувальних засобів.
Зі засобів симптоматичного лікування призначають підшкірні ін'єкції кофеїну, внутрішньовенно глюкозу; внутрішньо карлсбадську сіль у невеликих дозах, питну соду, сульфаніламідні препарати. Як адсорбенти мікотоксинів рекомендується застосовувати активоване вугілля (сульфат магнію збільшує активність вугілля).
Активоване вугілля дають внутрішньо в дозі 3-10 г. З проносних засобів призначають внутрішньо сульфати магнію і натрію 25-50 г.
Лікування буває ефективним лише у перші години після поїдання тваринами корму, ураженого токсичними штамами грибів, що зобов'язує ветеринарного лікаря використовувати симптоматичне лікування.
Насамперед особливу увагу необхідно звернути на діяльність серцево-судинної та дихальної систем. Для усунення функціональної недостатності серцево-судинної системи рекомендується застосовувати 20-30% розчин глюкози. При легких мікотоксикозах дають бромисту камфору у вигляді порошку білого кольору, капсул, болюсів. Також можна вводити внутрішньо, підшкірно та внутрішньовенно всі сучасні серцеві засоби у відповідних дозах.
Для підвищення тонусу м'язів, покращення кровопостачання проводять загальний масаж тіла тварини. При нервовому синдромі дають внутрішньо або вводять за допомогою клізми хлоралгідрат у відповідних дозах.
При виснажливих проносах рекомендують в'язкі засоби, тепло на живіт, біовіт в порошку у відповідних дозах. При запорах призначають легкі сольові проносні всередину і вводять ректально 8-10%-ний розчин питної соди та інші зміцнюючі засоби: відвар ромашки, звіробою, деревію, подорожника і т. п.