Етіологія

РРСС - респіраторно-репродуктивний синдром свиней або як його ще називають хвороба блакитного вуха та синдромом безпліддя. Як видно з назви характеризується порушенням системи дихання та репродуктивної системи. Хвороба свиней, що швидко поширюється, зареєстрована вперше на початку 90-х років. Збудник вірусу Arterivirus (родині Arteriviridae). Який спричиняє загибель до 40% макрофагів і значно послаблює захисні функції організму відкриваючи шлях іншим бактеріям та вірусам. Хвороба небезпечна тим, що навіть після успішної ерадикації через 1-2 роки у стаді залишається 20% сіркопозитивних свиней.

 

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Клінічні ознаки варіабельні та залежать від конкретної вірулентності штаму вірусу. З неспецифічних це відмова від корму та лихоманка. Зі специфічних абортів третього триместру поросності. При циркуляції високо вірулентного штаму аборти можуть сягати 50%. Зниження швидкості опоросу та збільшення кількості муміфікованих («чорних») поросят. Народження великої кількості дрібно навесні/холодних/слабких і нежиттєздатних поросят. Затримки приходу на полювання.

 

 

ПАТОГЕНЕЗ

У вірусу багато шляхів передачі і він дуже стійкий у навколишньому середовищі. Швидше поширюють дорослі тварини, ніж молодняк. Пряма контактна передача від тварини до тварини найнебезпечніша. Може переноситься на одязі персоналу та обладнання. Передається зі спермою при штучному заплідненні; виділяється із молоком свиноматок;
можливе внутрішньоутробне зараження через плаценту. Здатний мігрувати на відстані до 3 км. з повітряними масами (тому важливо знати ситуацію через хворобу на сусідніх фермах навколо). Потрапляючи в організм моментально відбувається загибель макрофагів.

 

ЗАХВОРЮВАННЯ Свиноматок


Ранній опорос та аборти на пізніх стадіях. Підвищення температури до 39-40°С. Відсутність апетиту протягом 7-14 днів. Тимчасове посинення вух. Відновлення полювання на 21-35 день після запліднення. Кашель та ознаки респіраторного захворювання.

 

 

ЗАХВОРЮВАННЯ ПОРОСЯТЬ


Народження слабких і малорухливих поросят, які і надалі відстають на всіх етапах циклу свиноферми. Першою ознакою початку захворювання часто стають сині вуха. Порушення дихання з кашлем і пневмонією. Діареї з блюванням та виснаженням. Викривленням кінцівок з м'язовим тремором та кон'юнктивітами. У підсвинків на відгодівлі зниження приросту ваги можуть досягати 50-75%!

 

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

Серодіагностика – основний метод дослідження. При цьому досліджують кров, сперму кнурів, та зразки тканин. Забір крові поросят на дослідження важливо проводити на різних етапах (щонайменше до 10 проб). У новонароджених відразу після опоросу (до одержання молозива). Після відлучення і нарешті під час відгодівлі. Можна відрізняти РРСС і візуально на вигляд плаценти та плодових оболонок, хоча це і не специфічно для даного захворювання. Характерна картина плаценти та новонароджених плодів полягає в наявності геморагій (точкових крововиливів) на її поверхні. Можна відбирати цілі мертві плоди/мумії або трупи полеглих новонароджених поросят. Але їх не можна заморожувати, вони мають бути свіжими.

 

 

ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ


Патолого-анатомічне дослідження показує характерні ураження поверхні шкіри/лімфатичних вузлів та легень. При зовнішньому огляді помітний ціаноз (синюшність) шкіри вух та живота. Поверхневі пахвинні лімфо вузли добре пальпуються. Найчастіше уражаються лімфатичні вузли середостіння, шиї та пахвинні. Лімфатичні вузли соковиті на розрізі та містять кісти, заповнені рідиною. Легкі мають характерну картину з ураженням верхівкових та середніх часток.