Пастерельоз (Pasteurellisis), геморагічна септицемія – гостро протікає спорадично, рідше ензоотично-інфекційна хвороба, що характеризується явищами септицемії з переважним ураженням легень. Пастерельозом може заразитися і людина. Економічні збитки складаються з відмінка хворих тварин, вимушеного забою, зниження приросту маси тварин, витрат на лікування, загальну та специфічну профілактику та ліквідацію хвороби.

Етіологія. Збудник хвороби (Pasteurella multocida 4 cерологічних варіантів В, А, Д, та Е та Pasteurella haemolytica серологічних варіантів А та Г) являє собою дрібну поліморфну паличку, грамнегативну, нерухому, яка не утворює суперечку. Стійкість пастерел невисока. У гною, воді пастерели зберігаються до 2-3 тижнів, у трупах – до 4 міс. Всі загальновідомі дезінфікуючі речовини згубно діють на збудника, він чутливий до антибіотиків.

Епізоотологічні дані. Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі тварини, а також пастерелоносії. Пастереллоносійство може тривати до року. Факторами передачі збудника інфекції є контаміноване повітря, корми, предмети догляду та ін. Зараження відбувається аерозольним та аліментарним шляхом, а також через пошкоджену шкіру. Пастерельоз відносять до факторних хвороб. Для хвороби характерна весняно-осіння сезонність та стаціонарність. Хвороба протікає, як правило, у вигляді ензоотії, летальність від 10 до 75% і вище.

Патогенез. Пастерели проникають в організм респіраторним або аліментарним шляхом, рідше через пошкодження шкірного покриву. Генералізація інфекційного процесу сприяє пригніченню фагоцитозу, розвитку септицемії, інтоксикації, що веде до пошкодження кровоносних судин, появи набряків та геморагічного діатезу. При підгострому чи хронічному перебігу – розвивається крупозне чи катарально-гнійне запалення легень.

Перебіг та симптоми хвороби. Інкубаційний період триває від кількох годин до 2-3 днів. Хвороба протікає надгостро, гостро, підгостро та хронічно. У свиней температура тіла підвищується до 41,0 °С вище, частішає пульс і дихання, спостерігаються набряки в міжщелепній ділянці, ціаноз шкіри вух, живота. При підгострій течії відзначаються симптоми фібринозної плевропневмонії, при хронічній течії – схуднення, кашель, набрякання суглобів. Тривалість хвороби від кількох годин (при надгострій течії) до 3-6 тижнів (при хронічній течії).

Патологоанатомічні зміни. При розтині трупів виявляють: набряки (при набряковій формі); лобарну крупозну пневмонію та серозно-фібринозний плеврит та перикардит (при грудній формі); геморагічний діатез; серозний лімфаденіт; зернисту дистрофію печінки нирок та міокарда; незмінену селезінку; гострий катаральний або катарально-геморагічний гастроентерит.

Діагностика Її здійснюють з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак та результатів патологоанатомічного розтину. Вирішальне значення належить бактеріологічному дослідженню.