Зниження надоїв молока на 320 кг на рік! Єдине разове застосування – безпрограшне лікування!

Захворювання виявляється у гострому чи частіше хронічному запаленні печінки, і навіть жовчних ходів і супроводжується загальної інтоксикацією, розладом харчування.
Хворіють на фасціольоз велику рогату худобу, вівці, кози, верблюди, осли, значно рідше свині, коні, кролики, північні олені, зайці, білки, бобри, нутрії.

Також фасціолез зустрічається у людей.
    
Від фасціолезу гинуть переважно вівці, особливо у молодому віці. Тяжкі форми хвороби спостерігаються і у великої рогатої худоби. Захворювання зазвичай має стаціонарне поширення головним чином у сирих, болотистих і заливних місцевостях.

Економічні збитки від фасціолізу:

  • значні втрати у вазі через виснаження тварин при хронічному перебігу хвороби;
  • зниження надою молока у великої рогатої худоби, що роками хворіє на фасціолез, в середньому на 10%, а при сильних інвазіях на 20% і більше;
  • бракування уражених печінок забійних тварин;
  • масова загибель худоби під час ензоотії

Вірний та безпрограшний шлях лікування
У науково-виробничій фірмі «Бровафарма» шляхом експериментальних досліджень та практичних випробувань відпрацьовано технологію виробництва унікального препарату, який за основними показниками (ефективність, технологічність застосування, ціна) не поступається імпортним аналогам.

Майже п'ять років налагоджено виробництво комбінованого препарату Комбітрем. Це єдиний засіб вітчизняного виробництва, який забезпечує високий лікувальний ефект у боротьбі з фасціолами на всіх стадіях розвитку в організмі рогатої худоби. Як встановлено багатьма авторитетними авторами з Білорусії, Комбітрем особливо ефективний при гострому фасціолізі овець та великої рогатої худоби.

З серії нових розробок доцільно звернути увагу на комбінований препарат рафензол, розроблений для лікування пармфістоматів у жуйних і одночасно широким спектром дії до поширених видів нематод і фасціолезу.

ЗМІНА ТАКТИКИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ФАСЦІОЛЬОЗУ ХУДОБУ

    О. В. БЕРЕЗОВСЬКИЙ,

доктор ветеринарних наук, заслужений працівник ветеринарної медицини України, науково-виробнича фірма «Бровафарма»

У більшості регіонів України одним з основних гельмінтозів жуйних тварин є фасціольоз — інвазійна хвороба, збудником якої є печінковий сисун Fasciola hepatica. Відомо, що ця інвазія завдає значних економічних збитків тваринництву. За проведеними останніми роками спостереженнями російських дослідників, у хворих корів надій молока в середньому зменшувався на 320 кг на рік (10–20%), а приріст маси молодняку — на 27 кг (5–15%). Як свідчать дослідження вітчизняних учених, крім втрати надоїв молока та приросту маси тіла за хронічного фасціольозу худоби відбувається значне засівання мікрофлорою органів і тканин організму, що значно знижує харчові якості м'ясопродуктів і нерідко потребує утилізації печінки або туші в цілому (В. Паюк, П. Роговський, 2001; М. Дегтярьов, Н. Югай, 2002).

Критично аналізуючи причини прогресування цього паразитозу у більшості областей нашої країни, можливо виявляти об'єктивні причини:

  • низьку вірогідність прижиттєвих методів лабораторної діагностики;
  • відсутність коштів у власників тварин для придбання антигельмінтиків;
  • непроведення змін пасовищ
  • і т.п.

Проте епізоотична ситуація, що ускладнюється, вказує на недостатню ефективність наявних лікарських засобів — одного з головних ланок у системі заходів боротьби з фасціольозною інвазією. І що особливо важливо — брак високодієвих препаратів на личинкову стадію (досить тривалу — 3–4 міс.) розвитку паразитів в організмі худоби. На вітчизняному ринку відсутність протиличинкових засобів триває вже близько 10 років — з години припинення роботи цеху з випуску ацемідофену — препарату, який свого часу був широко вживаний проти личинкових стадій фасціол.

Боротьби з паразитуванням личинкових та статевозрілих стадій у паренхімі печінки та її жовчних протоках, а також із цією інвазією потребує застосування специфічних хіміотерапевтичних засобів. Останніми роками найчастіше використовують препарати на основі альбендазолу (анвермін, бровальзен, вермітан тощо). Проте вони діють тільки на статевозрілих фасціолах, тому їх доцільно застосовувати через 3–4 міс. після закінчення сезону випасання, а це означає — не раніше ніж третьої декади січня. Також слід передбачати, що в виробничих умовах терапевтична ефективність дегельмінтизацій порошкоподібних лікарських форм на основі альбендазолу коливається в межах 70–85% (Р. Хом'як, Ж. Періг, 2001; Г.Б. Достожанова, 2003). За планування лікувальних обробок необхідно враховувати, що препарати у формі порошку ефективніше задавати в суміші з комбікормом, ніж примусово заливати з водою. У той же час доведено, що лікарські форми альбендазолу у формі эмульсії, як порівняти з порошкоподібними, завжди найбільш дієві (10–15%). Тому за індивідуальним методом дегельмінтизації худоби доцільніше застосовувати не порошки, а саме їх эмульсії (алдіфал-суспензія, вальбазен, бровальзен-емульсія та ін.). До речі, ціна разової терапевтичної дози бровальзен-емульсії та бровальзен-порошку не різниться між собою.

  Лікарські засоби на основі клозантелу (бронтел, роленол), клорсулону (івомек-плюс) та нітроксиліну (фасціолід) щодо препаратів альбендазолу, мають більшу ефективність проти статевозрілих фасціол. У підвищених дозах вони можуть також знешкоджувати деяку частину пізніх личинкових стадій фасціол. Досить висока ефективність можлива вже за два місяці після початку стійлового сезону. Таким чином, проведення планових дегельмінтизацій ними необхідно розпочинати вже в останній декаді грудня.

Виходячи з аксіоми, що дегельмінтизація (терапевтична чи профілактична) на ранній стадії будь-якого гельмінтозу для організму тварин ефективніша за лікарське втручання на пізніших стадіях хвороби, ми, маючи досвід створення комбінованих протипаразитарних препаратів, поставили завдання — створити протифасціоловий препарат, який би був:

  • досить ефективним як щодо личинкових форм розвитку, так і проти статевозрілих фасціол;
  • мав би досить широкий спектр дії проти найпоширеніших гельмінтозів;
  • вартість терапевтичної дози його мала бути зіставною наявним цінам на тваринницьку продукцію.

Після низки експериментальних досліджень із численних можливих антигельмінтних комбінацій ми зупинилися на поєднанні таких діючих речовин: триклабендазол + альбендазол + імуностимулятор. Теоретично логічність такого складу пояснювалася так: триклабендазол — це єдина на ринку субстанція, що ефективна проти будь-якого віку личинкових стадій фасціол. До того ж його доза (5 мг/кг) значно нижча, ніж проти статевозрілих паразитів (12 мг/кг). Альбендазол у дозі 10 мг/кг дієвий не тільки на статевозрілі форми фасціол, а й на основні практично значущі нематодози травного каналу (буностомоз, езофагостомоз, неоаскароз, трихуроз, трихустронгілідози, стронгілоїдоз, хабертіоз), ) і деякі цестодози (авітеліноз, монієзіоз, тизанієзіоз). Імуностимулятор нівелює імуносупресивний вплив гельмінтів наявних в організмі худоби та є профілактикою аналогічної дії антигельмінтних хіміко-фармацевтичних компонентів.

Ґрунтуючись на позитивних результатах експериментальних спостережень, було проведено патентування препарату з комерційним назвою «Комбітрем».

Для широких виробничих досліджень створено три лікарські форми Комбітрему: порошок, емульсія та капсули. В одиниці препарату (г, мл, капсула) міститься однакове кількість діючих речовин, оскільки це спрощує дозування. Передбачалося, що порошок буде застосовуватися для групової дегельмінтизації, емульсія — індивідуальної дегельмінтизації корів, а капсули — для вівці та молодняку великого рогатого скоту.

Відповідно до наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, осінню 2002 року у неблагополучних за фасціольозом господарствах Рівненської та Чернігівської областей було проведено широкі виробничі дослідження різних лікарських форм Комбітрему. Згідно з висновками комісій обох областей, на основі результатів дегельмінтизації 2547 корів, терапевтична ефективність Комбітрему дорівнювала 98–100%.

Дані випробувань по Рівненській області було опубліковано (В. Шоло-мицький, О. Філончук, М. Мандигра та ін., 2003).

Високу терапевтичну та економічну ефективність Комбітрему за різних стадій перебігу фасціольозу великої рогатої худоби було підтверджено в 12 інших наукових працях. Під час дослідження проб крові дослідних та контрольної груп тварин, під дією Комбітрему спостерігалося значне поліпшення гематологічних та біохімічних показників, а також поступове їх повернення (через 15–30 діб після дегельмінтизації) у межі загальноприйнятих фізіологічних параметрів.

В експерименті, проведеному на вівцях, комбітром у дозі 0,75 г/10 кг маси тіла разом із фасціолами спричинив 100% загибель моніезій, диктіокаульосів, низки збудників кишкових стронгілоїдозів і більшості трихурісів.

У зонах, неблагополучних щодо фасціольозу, особливо в ті роки, коли випадає багато дощів, з появою на ринку препарату Комбітрем з'явилася можливість проводити ранню (профілактичну) дегельмінтизацію худоби. Під поняттям «рання» чи «профілактична» слід розуміти, що фармакотерапія починається в той період, коли лабораторно підтвердити діагноз ще неможливо, бо основна маса збудників хвороби в цей час перебуває в різних фазах личинкової стадії, які не здатні продукувати яйця і відповідно виділяти їх у навколишнє середовище.

Доведено, що протягом наступних двох місяців після профілактичної (ранньої) дегельмінтизації Комбітремом, у дослідних корів середньодобовий надій молока зростав на 44,5% щодо необроблених тварин. Окупність кожної гривні витрат на медикаментозну терапію у цьому досліді становила 38,7 раза (І. Дахно та співавт., 2004).

Зіставляючи вартість терапевтичної дози Комбітрему для корів, слід зазначити, що вона не є високою і прирівнюється до ринкової ціни 2,5–3 літрів молока.

Виходячи з власних досліджень та аналізу наукових праць інших авторів, можна дійти таких висновків:

  • Комбітрем має високу терапевтичну та економічну ефективність проти фасціол на всіх стадіях їх розвитку в організмі тварин. Одночасно препарат профілактує більшість інших основних гельмінтозів худоби;
  • Комбітрем економічно найбільш доцільно застосовувати для ранньої (профілактичної) дегельмінтизації, яку слід проводити якомога раніше — відразу після закінчення пасовищного сезону;
  • рання профілактична дегельмінтизація корів (кінець жовтня — початок грудня) є економічно доцільною. Витрати на придбання Комбітрему у 30–40 разів окуплятимуться додатковою продуктивністю тварин.

Комбітрему у 30–40 разів окуплятиметься додатковою продуктивністю тварин.