Гіповітаміноз D (D hypovitaminosis) (недостатність кальциферолу) – хронічне захворювання, що характеризується розладом метаболізму вітаміну D, кальцію, фосфору, порушенням процесів осифікації організму, що виявляється у молодняку раннього віку у вигляді рахіту, старшого – остеодистрофії.
Вітамін D (кальциферол) необхідний насамперед для засвоєння кальцію (за допомогою вітаміну D кальцій всмоктується в кишечнику, формує кісткову систему). Він оберігає від рахіту, сприяє зростанню та збереженню кісток, зубів та хрящів; крім того, вітамін D необхідний фосфорного обміну.
Гіповітаміноз D (який зустрічається у собак досить рідко) розвивається при нестачі в молодому організмі вітаміну D, як надходить з їжею, так і ендогенного. Це зазвичай відбувається при годівлі цуценят штучними кормами, в яких вміст вітаміну D недостатньо, при нестачі сонячного світла (особливо в зимовий період) і призводить до захворювання на рахіт. При останньому спостерігається порушення фосфорно-кальцієвого обміну, порушення процесу утворення та деформація кісток та відставання у зростанні. Збільшується небезпека інфекційних захворювань.
Найчастіше хворіють щенята великих порід (доги, кавказькі вівчарки, ньюфаундленди) у період інтенсивного зростання.
Симптоми: на початкових стадіях - збочення апетиту (цуценята їдять глину, власні фекалії, гризуть меблі, плінтуси, лижуть стіни). Потім гастроентерити, проноси, що чергуються із запорами, слабкість кінцівок, кульгавість. При занедбаному стані – потовщення суглобів, викривлення кінцівок, спазми м'язів, щенята більше лежать, зміна зубів затримується.