Дуже важливо завжди мати на увазі саркоптоз як потенційний диференціальний діагноз у собаки зі свербінням і призначати лікування при найменшій на нього підозрі. Лікувати слід усіх тварин, що у контакті.

Обробка довкілля, зазвичай, не потрібна, але для профілактики поширення можна обробляти приміщення розчином Неостомазана у розведенні 5 мл на 5 л води. Як антипаразитарні засоби найчастіше використовуються препарати спот-он із селамектином (Stronghold® Zoetis) або моксидектином (Advocate, Вормазол), три обробки з 2–4-тижневим інтервалом. Інші препарати макроциклічних лактонів (наприклад, івермектин, дорамектин і моксидектин 0,3 мг на 1 кг, мильбеміцин, що міститься в препараті Мілпразон 1-2 мг на 1 кг, 3 рази з 2-4-тижневим інтервалом), що призначаються перорально або парентерально, також ефективні проти саркоптозу.
Не треба забувати про пробіотичні препарати, які не перешкоджають дії основних препаратів через відсутність хімічних компонентів, як, наприклад, шампуні та спреї для догляду ТЕХНОЛОГІЇ ЗДОРОВ'Я. Вони сприяють швидкій регенерації тканин та перешкоджають розмноженню патогенної мікрофлори.