При своєчасній правильній та інтенсивній терапії хворобу вдається вилікувати.
Прогноз буде несприятливим у випадку, якщо захворювання ускладнене ренальною(нирковою) недостатністю. Невідкладна парентеральна антибіотикотерапія на ранніх стадіях хвороби допомагає зберегти життя пацієнту.
Високоефективними препаратами є антибіотики різних груп, адже антибіотикостійких штамів лептоспір не встановлено. При дотриманні доз і кратності введення антибіотиків настає одужання тварин і припиняється виділення лептоспір із сечею. Але після перехворювання у таких тварин при серологічних дослідженнях в крові до року можуть виявляти високі титри антитіл (1:100 і більше).
При лептоспірозі проводять комплексну терапію, включаючи етіотропну та патогенетичну. Для етіотропної терапії хворих собак успішно застосовують гіперімунну сироватку проти лептоспірозу в дозі 0,5 мл на 1 кг маси тіла, особливо на ранніх стадіях розвитку хвороби. Сироватку вводять підшкірно, зазвичай 1 раз на добу протягом 2-3 днів.
Добрі результати лікування при застосуванні стрептоміцину сульфат 10-25мг/кг маси тіла 4-10 діб . Якщо пацієнт зміцнів і здатен приймати ліки орально застосовували Доксивет - доксициклін в дозі 10 мг/кг 2 рази на день. Цей антибіотик припиняє виділення лептоспір із сечею, але його необхідно застосовувати не менше, ніж три тижні. Більш тривале його застосування не доцільно, бо у собак можуть з`являтися симптоми втрати апетиту або блювання. Крім цього,масивна інфузійна терапія із використанням фуросеміду (2-4 мг/кг) забезпечувала досягнення фізіологічних показників діурезу у тварин із ренальною недостатністю.
При антибіотикотерапії використовують також препарати групи пеніциліну, які ефективні щодо лептоспір різних серогруп і спірохет. ( Комбікел)
Сульфаніламіди застосовувати не рекомендується.
Патогенетична терапія включає такі основні методи та засоби:
- Параімунізацію (застосування імуномодуляторів (Плацестім,Анфурон),
- Регідратацію (використання фізіологічних водно-сольових розчинів),
- Дезінтоксикацію (гемодез та ін).
Крім того, обов'язково застосовують симптоматичну та замісну терапію, включаючи ветеринарну дієтотерапію.
Найефективнішим методом боротьби з лептоспірозом є щорічна вакцинація тварин. Введена вакцина викликає утворення в організмі специфічних антитіл проти цього збудника та імунітет зберігається впродовж року.
Протокол лікування
Найменування препарату | Метод застосування | Дозування | Дні лікування та кратність введення |
Тіопротектин 0,1г | перорально | 1 таблетка на 10-20 кг | 2 рази на день 14-20 днів |
Комбікел або Стрептоміцин Доксивет |
внутрішньом'язово або підшкірно перорально |
0,1 мл на 1 кг 10 -25 мг/кг 10 мг/кг |
1 раз на день 3-5 днів 2 рази на день,кожні 12 годин,4-10 діб 2 рази на день 3 тижні |
Плацестім | внутрішньом'язово | 0,1 – 0,2 см3 на 1 кг маси тіла тварини |
1 раз на день 4-6 днів |