Лікування гастроентериту собак повинно включати комплекс заходів. Терапія спрямовується на усунення першопричини захворювання. При цьому не можна забувати про симптоматичну терапію, що ліквідує системні порушення організму. Терапія першопричини залежить від етіології гастроентериту.
Якщо хвороба має вірусний генез, то хвора тварина додатково має отримувати противірусні препарати та імуностимулятори, які допоможуть зменшити кількість вірусу.
При гастроентериті через отруєння основною лікувальною маніпуляцією буде промивання шлунка (якщо до цього будуть показання).
Якщо це отруєння щурою отрутою або хімічними речовинами, обов'язково проводиться застосування антидотів (якщо такі є) разом із симптоматичним лікуванням.
При гастроентеритах через зараження паразитами необхідно застосовувати антигельмінтні та антипротозойні препарати.
Якщо поставлено діагноз стороннє тіло, то спочатку проводиться вилучення предмета, який травмує слизову оболонку шлунка або кишечника, або за допомогою гастроскопа або хірургічним методом – ентеротомією (розтин кишечника). Порівняно не часто можливе вилучення дрібних предметів, що травмують природним шляхом за допомогою дачі всередину вазелінового масла.
Гастроентерит, який є результатом хронічних хвороб внутрішніх органів (печінка, нирки) або пухлинного процесу, потребує терапії основного захворювання, тим самим це допомагатиме поліпшити стан кишечника. Скасування прийому препарату, що викликає гастроентерит, або зменшення його концентрації, сприятиме поліпшенню стану шлунково-кишкового тракту. Якщо немає можливості відміни таких препаратів (за життєвими показаннями), необхідно застосовувати гастропротектори, при чому призначати їх необхідно відразу, паралельно до прийому токсичних препаратів. Говорячи про симптоматичному лікуванні, не можна не сказати про те, що воно має бути комплексним. І полягає вона в усуненні: блювання (протиблювотні препарати), діареї (кріпильні речовини, антибіотики, обов'язково дієта), дегідратації (внутрішньовенні інфузії з розчинами електролітів, вітамінів, гастро- та ентеропротекторів) та інфекції (антибіотики широкого спектру дії). При серйозних крововтратах і анемії, що розвивається, життєво важлива гемотрансфузія.