Гастроентерит у собак – це хвороба шлунково-кишкового тракту, яка характеризується запаленням слизової оболонки шлунка та тонкого відділу кишечника. Тип запалення залежить від причини, що його викликає.
Джерелом захворювання часто стає їжа. Низькоякісний корм, системне перевищення норм годівлі та відсутність необхідних нутрієнтів у складі раціону можуть викликати реакції бродіння у шлунково-кишковому тракті. Багато собак можуть знаходити і з'їдати, наприклад, під час прогулянки, продукти невідповідної якості або зовсім зіпсовані, що може бути запускним механізмом гострих отруєнь, пошкоджень слизової оболонки кишечника і шлунка, і, як наслідок, гастроентериту. Вторинна форма може виникнути при перекручуванні кишечника, при захворюваннях вірусної та бактеріальної етіології, інвазіях різними ендопаразитами, отруєння різними хімічними речовинами. Інфекції вірусного походження собак.
Гастроентерит є невід'ємним симптомом кишкової інфекції у собак. Найчастіше цей симптом викликають такі інфекційні хвороби: кишкова форма чуми, парвовірусна та коронавірусна інфекції.
Парвовірусний гастроентерит – це одна з найнебезпечніших інфекційних хвороб, що вражають ШКТ.
Коронавірусний гастроентерит – висококонтагіозне захворювання собак, що характеризується в основному геморагічним запаленням шлунково-кишкового тракту, дегідратацією та виснаженням організму.
Отруєння собак будь-якими токсичними речовинами супроводжується симптомами запалення шлунково-кишкового тракту. Гельмінти у собак викликають запальний процес у шлунково-кишковому тракті, це пов'язано як з пошкодженням слизової оболонки через особливості паразитування глиста, так і із загальною інтоксикацією організму продуктами життєдіяльності паразита.
Травматичний гастроентерит часто зустрічається, виникає при грі з ціпками і при ковтанні цілих кісток або їх фрагментів. Це безпосередньо пошкоджує слизову оболонку шлунка та кишечника, і також може призводити до часткової або повної непрохідності кишечника.
Хронічна інтоксикація проявляється при хворобах нирок, печінки та онкопроцесі у собаки, внаслідок чого розвиваються симптоми характерні для гастроентериту.
Медикаментозний гастроентерит можна побачити при застосуванні нестероїдних та стероїдних протизапальних препаратів, цитостатиків (ліки для лікування та стабілізації онкологічного процесу), деяких антибіотиків.
За типами патологічної течії відзначають такі види гастроентериту: слизово-мембранозний; дифтеритичний; гнійний; крупозний; флегмонозний; геморагічний; змішаний.
Класифікують гастроентерити також на хронічний та гострий, первинний та вторинний.


Симптоми гастроентериту у собак можуть відрізнятися залежно від причини самого гастроентериту, але найчастіше вони такі:

  • Блювота.
  • Діарея.
  • Біль.
  • Відмова від їжі.
  • Апатія у хворої тварини.
  • Зниження загального тонусу.
  • Температура.
  • Зневоднення.

Діагноз гастроентерит собак визначається за результатами комплексного обстеження тварини. На початку фахівець опитує власників про раціон, вакцинацію, де проводяться прогулянки тварини і т.д. Далі проводяться клінічний огляд собаки та оцінка стану тварини (термометрія, аускультація, пальпація і т.д.), а потім вдаються до додаткових діагностичних заходів: аналізи крові та калу, дослідження різними способами на вірусні інфекції, оглядове УЗД черевної порожнини, рентгенографія, і т.д.
Аналіз калу - це важливе дослідження, яке дає оцінити функціональність травлення хворої тварини, наявність найпростіших і глистів у собаки. Ультразвукове дослідження для собак з гастроентеритом – це базове дослідження, яке дозволяє зробити оцінку стану кишечника та шлунка, визначити наскільки виражений набряк та запалення стінки шлунка та кишечника, оцінити ступінь моторики кишечника, запідозрити непрохідність чи інвагінацію. Для собаки з ознаками гастроентериту УЗД діагностика є надзвичайно важливою, адже вона дозволяє виявити патології, які неможливо побачити при інших дослідженнях, плюс до всього, УЗД – малоінвазивний метод дослідження. При появі підозри на інфекційну етіологію процесу береться кров або кал на дослідження методом ПЛР або ІФА, яке дозволить поставити діагноз на парвовірус, коронавірус, вірус чуми м'ясоїдних і т.д. Рентгенологічне дослідження доводиться виконувати за ознаками непрохідності через можливу інвагінацію або сторонній предмет.