Лабораторне дослідження сечі у тварин входить у комплекс діагностичних досліджень, оскільки виявлені зміни у своїй сприяють розпізнаванню патологічних процесів як органів сечової системи, і інших органів прокуратури та систем організму.
Для клінічного аналізу сечу беруть уранці, до годування, у чисту судину. Для дослідження зазвичай використовують одноразову порцію. Для наукових досліджень сечу збирають протягом певного часу (6, 12 год тощо), частіше протягом доби. Сечу для досліджень одержують при природному сечовипусканні або за допомогою катетеризації. Сеча, отримана методом катетеризації, може містити домішки елементів крові, які потрапляють до неї внаслідок травмування катетером слизової оболонки уретри.
Щоб отримати сечу, що виділяється тваринам протягом доби, застосовують сечоприймач. Конструкція сечоприймача залежить від виду та статі тварини.
У великої рогатої худоби сечу одержують при природному сечовипусканні. У корів сечовипускання можна викликати рефлекторно - погладжуючи ділянку шкіри нижче вульви; у бугаїв - приклавши на 30-40 с до отвору препуція ватний тампон, змочений теплою водою.
У разі потреби сечу можна отримати шляхом масажу сечового міхура через стінку прямої кишки або при катетеризації сечового міхура.