Головними умовами ефективності технології виробництва молока є оптимізація виробничих процесів та раціональне витрачання кормів. Це досягається нормованою годівлею та диференційованим вмістом корів, залежно від їх продуктивності, фізіологічного стану, маси тіла та віку.
В даний час вже існують технічні засоби, які забезпечують можливість індивідуального підходу до тварини відповідно до її продуктивності, віку, маси та фізіологічного стану. Однак такі машини поки що досить дорогі, особливо це стосується годівлі тварин. Більшість кормороздавачів можуть лише приготувати задану кормову суміш і рівномірно розподілити по кормовому столі групи тварин. У цих умовах нормоване годування корів механізованої ферми можна здійснити лише розподілом стада на окремі технологічні групи, до складу яких повинні входити тварини, які мають подібні потреби у складі кормосуміші.
Основними ознаками для розподілу стада та відбору корів у групи є величина молочної продуктивності, фізіологічний стан віку, маса тіла та ін. У зв'язку з тим, що зазначені ознаки у корів з часом змінюються, виникає потреба в періодичному переміщенні тварин з однієї групи до іншої. Розподіл тварин за технологічними групами багато в чому залежить від способу утримання, кількості поголів'я, розмірів секцій для утримання. На фермах з прив'язним та безприв'язним вмістом худоби можна застосовувати кілька методів угруповання корів, кожен з яких має свої переваги та недоліки.
Найпростіший метод угруповання корів на фермі за фізіологічним станом, при якому корів ділять на три основні групи: дійні (починаючи з 16-18-го дня після отелення і до запуску), сухостій та корови пологового відділення (містять 7-10 днів до і 16-18 після отелення). Це класична поточно-цехова система застосовна для будь-якого способу утримання. За цієї системи корів закріплюють за постійними доярками. Але в сухостійний період та на період отелення корів утримують та годують в інших приміщеннях (секціях приміщення), де їх тимчасово обслуговує інший персонал.
Наступний метод групування є модифікацією попереднього. Він передбачає додаткове поділ дійних корів на три групи: група роздою (до 90-100 дня лактації), середина лактації (100-200 день лактації) та закінчення лактації (до запуску). Такий поділ зумовлений різними потребами тварин у ці періоди до властивостей кормових сумішей.
Основний недолік цих методів - труднощі в організації механізованого нормування годування дійних корів за рівнем їх добових надоїв. Цей метод групування передбачає розподіл корів відносно однакові групи тварин у добової молочної продуктивністю, що полегшує нормування кормів і створює передумови для ефективного доїння корів у доїльних залах. Як правило, такий поділ можливий на досить великих фермах.
Цей метод угруповання передбачає більш часте переформування груп. Після проведення контрольного доїння групи тварин переформовують. Добові надої мають дуже великі коливання не тільки протягом лактації, а й місяця. Вони залежить від фізіологічного циклу, захворювань, профілактичних щеплень тощо. Тому на молочних фермах, де немає щоденного індивідуального, автоматичного обліку молока можуть виникати помилки. Угруповання за удоями слід не рідше одного разу на місяць.
Часте перегрупування, особливо при безприв'язному змісті, призводить до занепокоєння тварин, що негативно впливає на їх продуктивність. Етологіческіе дослідження показують, що будь-які часті переміщення корів з однієї групи в іншу небажані і їх необхідно обмежувати.
Орієнтовний розмір групи для формування груп по фізіологічному стану легко розрахувати за такою формулою РГ=КК*ДП/МП, де РГ – розмір групи, КК – кількість корів на фермі, ДП – тривалість періоду групи, МП – тривалість межотельного періоду. Отримавши результати, необхідно проаналізувати можливості групування зіставляючи їх з кількістю приміщень, розмірами секцій, доїльним обладнанням на фермі.